Як вчити англійську, коли немає часу?

Як вчити англійську, коли немає часу? Коли ви — зайнята людина, і у вас кожна хвилина на вагу золота? Більшість моїх клієнтів такі – успішні, активні, ділові і дуууже зайняті люди. От тільки сучасній успішній людині ну просто життєво необхідно спілкуватися з зарубіжними партнерами. Відвідувати міжнародні конференції, читати фахову літературу. Бути в курсі останніх подій у своїй галузі і загалом у світі. Подорожувати, та багато ще чого потрібно, і здебільшого усе перелічене у сучасному світі відбувається англійською.

А в школі ви англійську не вивчили, і від цього десь глибоко в душі засіло відчуття провини. Це я винен, а хто ж ще?

А чи справді ви? Як це відбувалось? Нудне пояснення матеріалу довжиною подекуди в цілий урок, вправи на домашку, купа слів для самостійного вивчення. А що з тим всім робити, як саме вчити, щоби уся та купа правил і слів не вилетіла з голови після чергової контрольної — таємниця, доступна лише обраним. Сама лише згадка про те, скільки часу ви на це колись потратили без толку, змушує тіло здригатися при слові “Англійська”. Знайомо?

Ок, давайте розберемося. Змальована вище ситуація немає нічого спільного з вивченням мови. За такою схемою її вивчити просто нереально! Оскільки в ній відсутні ключові елементи. Якщо матеріал лише подається, як в нашому сумному прикладі, і не відпрацьовується в достатній кількості, він просто викидається з пам’яті через певний проміжок часу. Володіння мовою — це навичка, така сама, як вміння водити авто чи танцювати контемпорарі. Майстерність досягається шляхом багаторазових повторень, тобто практики. Тепер подумайте, чи реально навчитись водити авто чи танцювати, читаючи про це книжки, зазубрюючи правила і слухаючи лекції, але так і не спробувавши взяти це і зробити?

Але ж ми робили на уроці якісь вправи! — скажете ви, але так і не заговорили. І це не дивно, бо є ще третій, найважливіший елемент у виробленні навички — відтворення. Візьмемо знову приклад з водінням. Виконання вправ — це те саме, що відпрацювання навички з інструктором. Поки інструктор поруч – все ок, а от коли приходить час їхати самому — починається паніка. Саме через це безліч людей, включаючи мою маму (мамо, привіт!), закінчивши водійські курси, так і не почали водити авто самостійно. В англійській така ж система. Поки ви не застосуєте подані вам на уроці і відпрацьовані шляхом практики лексичні чи граматичні конструкції у власній реальній чи змодельованій мовній ситуації, процес засвоєння і вироблення навички не відбудеться. І всі зусилля будуть втрачені!

Важливо, що всі ці три елементи мають бути присутні на одному уроці! І якщо схема завершена, домашка не є критично необхідною або її можливо звести до мінімуму, адже власне опанування навички відбувається в процесі уроку!

Ну що, вже не так страшно? В мене є студенти, які навчаються без домашки. Так, це не найкращий варіант і неабиякий челендж для мене. Але, якщо говорити про вибір, то він залежить від того, між чим вибрати! Якщо обирати між тим, навчатися з домашкою чи без, сто відсотків з домашкою швидше і ефективніше. Якщо ж обирати між тим, навчатись без домашки чи не навчатись взагалі… ну самі розумієте).

А що з купою слів робити? Як їх запам’ятати, то ж скільки часу треба, а я сплю 5 годин на добу….. Ну, про це вже в наступному пості!